Герой Украины Дмытро Павлычко о палачах украинского народа - бандеровцах

[varjag_2007]

После лицезрения у roman_sharp вот этой картинки со стучащими прямо в сердце эпическими  строками Героя Украины Дмытра Павлычка об украинской Жанне д"Арк с псевдо "Юлия Тимошенко", хочешь-не хочешь, вспомнились другие его стихи, такие же чеканные, проникновенные и искренние: о палачах и предателях украинского народа - украинских буржуазных националистах:

О ви, «борці» за Україну!
Я вас ніяк не нахвалю.
Ви вміли підпалити сіно,
І туго затягти петлю

На шиї брата ви уміли,
Гестапівці не розуміли,
На що ви здатні: скупувато
 Платили чемним наймитам...

 Американці — що й казати –
Сьогодні більше платять вам!
Та все-таки й вони не годні
Вас оцінити так як слід.

Не раз ви ходите голодні
І проклинаєте цей світ.
Єдині ми збагнули добре 
І ваше серце "прехоробре"
І ваші «сяючі» уми —
За все розплатимось лиш ми!
         
 ***

Будеш, Україно, 
Довго пам'ятати,
Як тебе карали 
Люті супостати.
Люті супостати,
«Найрідніші діти»,
Що хотіли матір
Кров'ю напоїти.
 
Кров'ю напоїти
Із криниці-рани...
Це тобі, матусе,
Щастя довгождане
 
Щастя довгождане
За неспані ночі,
 Викручені руки,
 Виколені очі.
 
Виколені очі,
Очі-зоряниці.
Будеш пам'ятати
Дерманські криниці!
    ***

Це неправда, що за волю
Ви боролися в ярмі.
Лицеміри! Нашу волю
Убивали ви самі.
 
Це неправда, що за брата
Ви страждали у тюрмі.
Лицеміри! Того брата
Мордували ви самі.
 
Це брехня, що Україну
 Ви любили будь-коли:
Як могли б, то й Україну
У криницю б затягли!

 ***
Під Нью-Йорком
табори військові
Синьо-жовті мають
прапори.

Як убити, з кров'ю,
чи без крові,
вишкіл там ведуть
професори.

Всі вони, майстри
удару в спину,
вішальники, гангстери, збуї,
в боротьбі за "вільну Україну"
пропонують методи свої...

Боже мій, а хто це
їхні учні,
Хто вони, ці блідні
юнаки?
Чи вдихнули в них слова гадючні
кравціви, стецьки,
маланюки?
Повзають вони, як хроби в глині,
Подвиги замовчують сумні -
Той дітей катрупив на Волині,
Ну а той відзначився в Сонгмі...
Дітваки діаспори
гнилої,
Вислухайте поклики мої:
Ваші вчителі--то не герої,
а звичайні вбивці й шахраї...

Виплюйте бандерівську
блекоту,
Вимийте зі свого тіла їдь,
Не служіть ні гунові, ні готу,
А самі собі ви послужіть.

26 декабря 1989 года, газета "Радянська Україна".
***
Москва
Я слышу свист транзисторного змия,
Хрип смерти, крик фальшивого родства…
Но хорошо, что в мире есть Москва,
Что не умру от лжи и от тоски я!

Планету, словно сердце – лейкемия,
Подтачивает ненависть. Слова
Гудят, скрипят, жужжат как жернова,
Дробя надежды и мечты людские.

В коробке чёрной ночи напролёт
Беснуются гиены и гориллы,
Друг другу злобно затыкая рот.

Вдруг – свет Москвы! Все упыри –
В могилы!
В её призывах обретая силы,
Брат брату руку на плечо кладёт.

* * *
Сонце сходило, як жар, багряне
Мов нагріте від вогню боїв,
І на Схід дивились галичани,
На Москву дививсь в надії Львів.

Кров'ю галицька земля полита,
Вся-неначе згарище одно;
А у львівського митрополита
гості п'ють за фюорера вино.

А що перший з них-то із гестапо.
У кашкеті з черепом сатрап,
А що другий-то слуга від папи,
А що третій-то з тризубом раб.

Глухо стукнулись важкі бокали,
Піднялися вгору, повні вщерть.
За народне горе випивали
Разом єзуїт, бандит і смерть....

Comments

[roman_sharp.livejournal.com]

kermanich еще хороший ответ написал:

Я Павличко, воїн Світла
Певно доля вже така
Я почав двобій з Пітьмою
В комсомольському ЦеКа

Я писав про Че Гевару
Про Вождя та про врожай
Як співає, розквітає
Рідний наш Радянський Край.

Та коли сидів на з`їздах,
Клав в кишеню гонорар
Думав тільки про Вітчизну –
На душі лежав тягар.

Важко було за Комуни:
Чи не кожне дитинча
Мало вивчити на пам'ять
Вірш Павличка та Драча.

Друкували комуняки
Наші повні зібрання,
Відправляли нас в круїзи,
На курорти в заслання

В санаторії у Ялті
Катували нас вони,
І було мені там зліше
Ніж в гестапівській тюрмі

А тоді нарешті воля –
Горбачов та хозрасчот
Стали люди босі й голі,
Я ж збагнув, що патріот.

Що засуджую суворо
Я червоний той терор!
Став писати я про Крути,
Про УПА, Голодомор.

Розповів я, що робили
На вкраїнській на землі.
Ті огидні партократи,
Яничари, москалі.

Став Народним Депутатом
Демократом справжнім став,
Дали грошей повну хату –
Ніби Комунізм настав!

Помаранчовим гєнсєкам
Гімни я тепер творю,
Аби знала вся планета
Про велику букву «Ю».

Ось минуло двадцять років
Скрізь руїна та пітьма
Та не буде вічним морок –
Бо в народа є Вона!

І хоча ЇЇ катують
Янучари та хахли,
Буде Юля Президентом!
«Будуть люди на землі»!

Славься, Біла мов гарячка!
Паровоз лєтіт вперьод,
А злочинних противсіхів
Україна прокляньот!

Хто сказав, що «всьо пропало!»?
Що то за капітулянт?
Має Юлю Україна!
Має Юля мій талант!

[varjag-2007.livejournal.com]

Класс!

Борцы с совком...

[varjag-2007.livejournal.com]

http://vraki-ua.livejournal.com/12929.html

[mpotapoff.livejournal.com]

Прелесть!

[nazar-rus.livejournal.com]

Предпоследнюю строчку желательно переделать на:
"Має ЮлЯ УкраїнУ"

[shopotognya.livejournal.com]

посмеялся от души

[davidaidelman.livejournal.com]

Что те плохие, что эти

[varjag-2007.livejournal.com]

:))))

Малороссы...

[alek-alerson.livejournal.com]

...странно только размежевание. Малоросс - это обозначает исконнорос - это-то, надеюсь, вам известно))) "Мало" - это не маленький, а исток, от малого... Отсюда - исход... Блин, читайте историю, находите корни... Нет украинцев и не было - это термин местонахождения. Есть росы, русины и т.д. Богдан Хмельницкий, который по сути был предателем своего войска, хотя и был поляком, считал себя русином... так и писал - "русин я"...
Язык украинский получился красивым, но он тоже руссинский...
Хватит размежеваться, надо вспомнить, что мы малороссы, а это значит мы исконно русские. И Киев - мать город русских.

Re: Малороссы...

[varjag-2007.livejournal.com]

Посмотрите в профиле правила комментирования. Троллинг тоже запрещен.

Вы, вероятно...

[alek-alerson.livejournal.com]

...не можете отличить троля, от простого мнения) Можете исключить меня из френдов, если вам не нравятся мнения отличные от вашего...

Re: Вы, вероятно...

[varjag-2007.livejournal.com]

Спасибо за просьбу, но я не включала вас в френды. Я не знаю, кто вы.

Поэтому, если будете нарушать правила, я не обращусь воздержаться, как сделала бы с френдом, а автоматически забаню.

Я историк... журналист...

[alek-alerson.livejournal.com]

...мне интересно находит истину понятий))) терминов... гносеологические корни... вам не интересно...

Re: Я историк... журналист...

[alek-alerson.livejournal.com]

Ваше право.

[bert-s.livejournal.com]

его пытали

[yadocent.livejournal.com]

Падлычко жжот напалмом.

[ganana.livejournal.com]

Павлычко - типичный перевёртыш, каких немало среди творческой интеллигенции. Нормальные люди ТИХО поддерживали Советскую власть, поддерживают её даже сегодня (то есть память о ней). А Павлычки поддерживали Советскую власть ГРОМКО, они было её ГЛАШАТАЯМИ и ИДЕОЛОГАМИ. Я помню один творческий вечер в Москве, на котором выступал Дмитро Павлычко - его послушаешь, так сразу захочешь схватить карандаш и бумагу и написать заявление о вступлении в партию...

Почему "героями Украины" становятся ущербные люди - для меня загадка.