Оригинал взят у
balzatul в Стенограма спогадів проф. Банаха С.С. про окупаційний режим у Львові
Документ ЦДАГО 166-2-63.
Стенограма спогадів проф. Банаха С.С. про окупаційний режим у Львові
СТЕНОГРАМА
запису спогадів д-ра математичних наук декана фізико-математичного факультету професора Львівського університету Степана Степановича Банаха.
Бесіду вів вчений секретар Комісії Історії Вітчизняної війни кандидат наук ГАК. Д.В.
Стенографувала ШЕСТОПАЛОВА Г.В.
19.9.1944 року.
Я народився 1892 р. в Кракові. Гімназію закінчив в Кракові. У Львові закінчив університет в 1920 р. і дістав титул д-ра в 1920 р., а титул проф.. в 1922 р.
Від 1922-1923 р. був проф. в Львівському Університеті, від 1939-1941 р. був професором і деканом на фізико-математичному факультеті в Львівському Університеті ім.Івана Франка. Від 1941-44 р. за німців працював в проти-тифозному (очень трудно разобрать это слово в оригинальном тексте; не факт, что понято правильно -
balzatul) інституті Вайгля (или Байгля; тоже неразборчиво -
balzatul), як кормитель вошей. Зараз я знову професор і декан фізико-математичного факультету.
Через три дні по приході німців арестували кілька визначних людей науки, а саме: Бартеля, Ролевича (неразборчиво -
balzatul), Ломницького, Стожика. Деяких з них заарестовано з жінками, з дітьми. Тоді я відразу зорієнтувався про відношення німців до людей.
Наукова праця була цілком неможлива в такій атмосфері. Товариські відносини поміж поодинокими людьми біли дуже утруднені бо в кожній зустрічі товаришів німці добачали підпільну роботу. Я міг тільки працювати особисто і непродуктивно. Бракувало всього: і їжі, і опалення, а найважливіше з всього, що я весь час стояв під погрозою арештування.
Вступ до протитифозного інституту Вайгеля пояснюється тим, що там праця тривала одну годину на день і давала довідку, яка була дуже важливою для проходження по вулиці і життя у місті. Решту часу я мав змогу працювати в дома, посвятити час своїм науковим роботам. Засоби до життя були за малі, тому я мусів продавати свої речі, щоб прохарчуватися. Від вересня 1941 року я був певний, що Червона Армія побідить, особливо після боїв під Москвою. А в дальшому, зимова кампанія, в якій я був певний, що Червона Армія вже мала покінчити німців (слово «німців» лишь предполагается, т.к. неразборчиво -
balzatul), переконало мене в цілковиту побіду. Я помилився лише в терміні, думав що це буде скоріше.
Переконання в перемозі Червоної Армії були не тільки мої власні, а були розповсюджені в мойому оточенні, серед моєї сім”ї і знайомих. З початку цього року всі вже були певні, про те, що в цьому році безумовно Львів буде звільнений.
За часів німецького перебування Галичини та Польщі найбільше потеріпло населення Варшави, Кракова та Львова.
Перед вибухом війни польська інтелігенція була одностайно ворожо настроєна проти німців. Ніхто не чекав і не захоплювався німецькими успіхами. Відносно української інтелігенції гурток людей моїх знайомих були також переконані, як і я. А про ширші круги не можу тут сказати, але з дальшого розвитку подій видно було, що було там угрупування, яке чекало на німців.
Польська інтелігенція у Львові відносно німецької пропаганди була добре поінформована советським і англійським радіом, бо багато людей таємно слухали передачі на польскій мові, по російському радіо і по лондонському радіо.
Відносно катинської справи, в короткий час по її проголошенні ми набрали переконання про неправдивість поданих фактів і доказів, що кілька людей, про которих нам було відомо дуже добре, що вони проживають в Советському Союзі, в Америці, в Англії, німці подавали відомості нібито в Катині знайдено їх документи, начебто вони були порозстрілювані. Тоді вияснилося і це було ясне, що це був звичайний (тут фраза обрывается без точки и начинается следующий абзац -
balzatul)
Згадка про ліс, який аргументував дворічне його насадження був наявно смішним і доказував поспішну сфабрикованість цієї затії.
Висування лондонським урядом катинської події на широку арену, польська інтелігенція Львова вважала за великий блуд. Зрозуміло, що це була не одностайна думка, дехто знаходився, що вірив і ці версії, але значного впливу ця категорія людей не мала.
До Совєтського партизанського руху польська інтелігенція Львова ставилася дуже прихильно. Перше бомбардування Львова радянськими літаками в 1943 р. в травні місяці зустрінуто було населенням прихильно і підняли настрій населення. На другий день по бомбардуванню помітно було, що тільки серед німецького населення були сумні обличчя.
Чим ближче просувалася Червона Армія на захід, тим нетерпляче чекало населення звільнення Львова від німецьких окупантів. Серед польської інтелігенції ніхто не працював на політичній платформі з німцями. Були люди, і які зближалися з німцями тільки на основі торгівлі , але цих людей польська інтелігенція засуджувала і не вступала з ними в товариські стосунки.
Різні думки висувалися відносно будуччини Польщі, а однак найімовірніша була ця і більшість її приймала, що СССР побідить і треба буде знайти дорогу співпраці на підставі приязні і добросусідських відношень.
Були і другі думки які базувалися на твердженні, що будьтоби Радянський Союз та Німеччина через довге провадження війни так ослабиться, що при помочі союзників відбудується нова Польща в старих границях.
Щодо утворення польської армії в Радянському Союзі, то польська (предположительно, т.к. слово на сгибе страницы и частично перенесено -
balzatul) інтелігенція відносилася прихильно, як до таких, що будуть виборювати Польщу.
Пізніше в зв’’язку з лондонською пропагандою підвівся деякий розкол серед інтелігенції щодо симпатії до польської армії.
Ця частина, яка негативно ставилася до польської армії і СССР базувалася на можливостях висунених розбудовою Польщі при допомозі аліянтів.
Відносно утворення національного польського уряду в Люблині існує дві течії, з котрих найбільше і вірніше є за те, щоб прийшло порозуміння між всіма польськими різними угрупуваннями і двома урядами – Люблінським і Лондонським.
Загальне переконання інтелігенції що конституція нова, друга з 1934 р. була конституцією нав’’язаною і вже від 1934 р. польська інтелігенція вважає цю конституцію трюком пілсудчиків.
Відносно пропагандування професорів Вузів на роботу політичного характеру в уряді Людин’ (возможно, в Люблине, но так напечатано в тексте -
balzatul) професори не відкликувалися на заклик до переходу (неразборчиво -
balzatul) на політичну діяльність. Це не значить, що вони взагалі відмовилися співробітничати, але найкраще поїхалиб на професорські пости.
Політика німцей (sic! -
balzatul) щодо релігії і щодо шкіл.
Всі польські школи були зачинені за виїмком чьотирьохкласних. Поляки не мали доступу до жодного вищого учбового закладу, бо німці вважали, що інтелігенції польської не потрібно вчитися.
Щодо церковної політики , то німці втручалися в справи проповідів і тому багато ксьондзів потрапило до тюрми.
Приміром: з костелів св. Єлисавети і св.Миколая біли взяті ксьондзи і невідомо що з ними сталося.
На вулицях міста Львова часто відбувалися облави на людей, яких забирали до праці в Німеччину і крім цього було оголошення офіційно. Особливо мобілізували молодь. Було забрано в Німеччину з м.Львова до 3 (см. ниже, там абзац повторяется -
balzatul) тисяч польської молоді на роботу до Райху.
На вулицях міста Львова часто відбувалися облави на людей, яких забирали до праці в німеччину і крім цього було оголошення офіційно. Особливо мобілізували молодь.
Було забрано в Німеччину з м.Львова до 25-30 тисяч польської молоді на роботу до Райху.
Выв бесіду вчений Секретар Комісії
Історії Вітчизняної Війни
Кандидат Наук /Д.В.ГАК/
Стенографувала /Г.В.ШЕСТОПАЛОВА/
(надпись от руки -
balzatul)
Пронумеровано 7 листків
мл.Наук. роб. Смаліус –
31 - I - 46 р. (вторая цифра года не очень разборчиво -
balzatul)
=========================
Могила Стефана Банаха на Лычаковском кладбище во Львове.


Документ ЦДАГО 166-2-63.
Стенограма спогадів проф. Банаха С.С. про окупаційний режим у Львові
СТЕНОГРАМА
запису спогадів д-ра математичних наук декана фізико-математичного факультету професора Львівського університету Степана Степановича Банаха.
Бесіду вів вчений секретар Комісії Історії Вітчизняної війни кандидат наук ГАК. Д.В.
Стенографувала ШЕСТОПАЛОВА Г.В.
19.9.1944 року.
Я народився 1892 р. в Кракові. Гімназію закінчив в Кракові. У Львові закінчив університет в 1920 р. і дістав титул д-ра в 1920 р., а титул проф.. в 1922 р.
Від 1922-1923 р. був проф. в Львівському Університеті, від 1939-1941 р. був професором і деканом на фізико-математичному факультеті в Львівському Університеті ім.Івана Франка. Від 1941-44 р. за німців працював в проти-тифозному (очень трудно разобрать это слово в оригинальном тексте; не факт, что понято правильно -
Через три дні по приході німців арестували кілька визначних людей науки, а саме: Бартеля, Ролевича (неразборчиво -
Наукова праця була цілком неможлива в такій атмосфері. Товариські відносини поміж поодинокими людьми біли дуже утруднені бо в кожній зустрічі товаришів німці добачали підпільну роботу. Я міг тільки працювати особисто і непродуктивно. Бракувало всього: і їжі, і опалення, а найважливіше з всього, що я весь час стояв під погрозою арештування.
Вступ до протитифозного інституту Вайгеля пояснюється тим, що там праця тривала одну годину на день і давала довідку, яка була дуже важливою для проходження по вулиці і життя у місті. Решту часу я мав змогу працювати в дома, посвятити час своїм науковим роботам. Засоби до життя були за малі, тому я мусів продавати свої речі, щоб прохарчуватися. Від вересня 1941 року я був певний, що Червона Армія побідить, особливо після боїв під Москвою. А в дальшому, зимова кампанія, в якій я був певний, що Червона Армія вже мала покінчити німців (слово «німців» лишь предполагается, т.к. неразборчиво -
Переконання в перемозі Червоної Армії були не тільки мої власні, а були розповсюджені в мойому оточенні, серед моєї сім”ї і знайомих. З початку цього року всі вже були певні, про те, що в цьому році безумовно Львів буде звільнений.
За часів німецького перебування Галичини та Польщі найбільше потеріпло населення Варшави, Кракова та Львова.
Перед вибухом війни польська інтелігенція була одностайно ворожо настроєна проти німців. Ніхто не чекав і не захоплювався німецькими успіхами. Відносно української інтелігенції гурток людей моїх знайомих були також переконані, як і я. А про ширші круги не можу тут сказати, але з дальшого розвитку подій видно було, що було там угрупування, яке чекало на німців.
Польська інтелігенція у Львові відносно німецької пропаганди була добре поінформована советським і англійським радіом, бо багато людей таємно слухали передачі на польскій мові, по російському радіо і по лондонському радіо.
Відносно катинської справи, в короткий час по її проголошенні ми набрали переконання про неправдивість поданих фактів і доказів, що кілька людей, про которих нам було відомо дуже добре, що вони проживають в Советському Союзі, в Америці, в Англії, німці подавали відомості нібито в Катині знайдено їх документи, начебто вони були порозстрілювані. Тоді вияснилося і це було ясне, що це був звичайний (тут фраза обрывается без точки и начинается следующий абзац -
Згадка про ліс, який аргументував дворічне його насадження був наявно смішним і доказував поспішну сфабрикованість цієї затії.
Висування лондонським урядом катинської події на широку арену, польська інтелігенція Львова вважала за великий блуд. Зрозуміло, що це була не одностайна думка, дехто знаходився, що вірив і ці версії, але значного впливу ця категорія людей не мала.
До Совєтського партизанського руху польська інтелігенція Львова ставилася дуже прихильно. Перше бомбардування Львова радянськими літаками в 1943 р. в травні місяці зустрінуто було населенням прихильно і підняли настрій населення. На другий день по бомбардуванню помітно було, що тільки серед німецького населення були сумні обличчя.
Чим ближче просувалася Червона Армія на захід, тим нетерпляче чекало населення звільнення Львова від німецьких окупантів. Серед польської інтелігенції ніхто не працював на політичній платформі з німцями. Були люди, і які зближалися з німцями тільки на основі торгівлі , але цих людей польська інтелігенція засуджувала і не вступала з ними в товариські стосунки.
Різні думки висувалися відносно будуччини Польщі, а однак найімовірніша була ця і більшість її приймала, що СССР побідить і треба буде знайти дорогу співпраці на підставі приязні і добросусідських відношень.
Були і другі думки які базувалися на твердженні, що будьтоби Радянський Союз та Німеччина через довге провадження війни так ослабиться, що при помочі союзників відбудується нова Польща в старих границях.
Щодо утворення польської армії в Радянському Союзі, то польська (предположительно, т.к. слово на сгибе страницы и частично перенесено -
Пізніше в зв’’язку з лондонською пропагандою підвівся деякий розкол серед інтелігенції щодо симпатії до польської армії.
Ця частина, яка негативно ставилася до польської армії і СССР базувалася на можливостях висунених розбудовою Польщі при допомозі аліянтів.
Відносно утворення національного польського уряду в Люблині існує дві течії, з котрих найбільше і вірніше є за те, щоб прийшло порозуміння між всіма польськими різними угрупуваннями і двома урядами – Люблінським і Лондонським.
Загальне переконання інтелігенції що конституція нова, друга з 1934 р. була конституцією нав’’язаною і вже від 1934 р. польська інтелігенція вважає цю конституцію трюком пілсудчиків.
Відносно пропагандування професорів Вузів на роботу політичного характеру в уряді Людин’ (возможно, в Люблине, но так напечатано в тексте -
Політика німцей (sic! -
Всі польські школи були зачинені за виїмком чьотирьохкласних. Поляки не мали доступу до жодного вищого учбового закладу, бо німці вважали, що інтелігенції польської не потрібно вчитися.
Щодо церковної політики , то німці втручалися в справи проповідів і тому багато ксьондзів потрапило до тюрми.
Приміром: з костелів св. Єлисавети і св.Миколая біли взяті ксьондзи і невідомо що з ними сталося.
На вулицях міста Львова часто відбувалися облави на людей, яких забирали до праці в Німеччину і крім цього було оголошення офіційно. Особливо мобілізували молодь. Було забрано в Німеччину з м.Львова до 3 (см. ниже, там абзац повторяется -
На вулицях міста Львова часто відбувалися облави на людей, яких забирали до праці в німеччину і крім цього було оголошення офіційно. Особливо мобілізували молодь.
Було забрано в Німеччину з м.Львова до 25-30 тисяч польської молоді на роботу до Райху.
Выв бесіду вчений Секретар Комісії
Історії Вітчизняної Війни
Кандидат Наук /Д.В.ГАК/
Стенографувала /Г.В.ШЕСТОПАЛОВА/
(надпись от руки -
Пронумеровано 7 листків
мл.Наук. роб. Смаліус –
31 - I - 46 р. (вторая цифра года не очень разборчиво -
=========================
Могила Стефана Банаха на Лычаковском кладбище во Львове.

(no subject)
Date: 2011-10-12 11:14 pm (UTC)(no subject)
Date: 2011-10-12 11:52 pm (UTC)(no subject)
Date: 2011-10-13 08:15 am (UTC)(no subject)
Date: 2011-10-13 08:53 am (UTC)Боже ты мой.Что там знать ? Читайте по-русски,
Date: 2011-10-13 01:53 pm (UTC)