![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
varjag_2007Текст самого акта (вернее, одного из его вариантов, которыми бандеровцы крутили, как цыган солнцем) уже достаточно хорошо известен, но я снова напомню:
Напомню также в каком антураже принимался этот акт:
Провозглашение Акта независимости Украины в июле 1941 года в Тернополе
(слева портрет Бандеры, в центре Гитлера, справа - Коновальца).
Воспоминания об этом «выдающемся» событии оставил один из известных деятелей националистического движения Кость Панькивский — он в «правительстве» Стецько занимал пост заместителя министра внутренних дел. Тогда же был назначен генеральным секретарем возглавляемой митрополитом Шептицким «Української національної ради» (УНР), а в 1942 г. стал заместителем председателя Украинского центрального комитета (УЦК) В. Кубийовича.
«Я довідався про те, що вже раненько 30/6 під собор св. Юра прийшов з першими німецькими частинами відділ українських добровольців-націоналістів під проводом Романа Шухевича і о. д-ра Івана Гриньоха так званий легіон «Нахтігаль». Тільки маленька блакитно-жовта стяжечка на ремені відрізняла їх від німецьких вояків. Митрополит Шептицький, якого вони відвідали, вислухавши о. Гриньоха, якого знав як свого вихованця й кандидата на професора теології, благословив вояків і дав благословення також і для майбутнього українського уряду... В палаті митрополита поселився знаний у Львові професор історії Східної Європи університету в Кенігсберзі, галицький німець кол. сотник Галицької армії — в той час гавптман у відділі військової контррозвідки — д-р Ганс Кох. Разом із Кохом гостем митрополичої палати був його співробітник д-р Р. Фель, знавець польських і українських справ, якого ми тоді не знали...
...Около полудня прибули до Львова вже також перші представники ОУН в цивільному убранні: Ярослав Стецько, Євген Врецьона, Ярослав Старух і інші. Вони приїхали на автах вермахту та, зв'язавшися із своїми людьми в місті, скликали на вечір громадські збори до будинку товариства «Просвіта» на Ринку...
...Ті табори, які пізніше названо «Національними зборами», викликали різні коментарі. Учасники критикували їх невідповідну обстановку — невеликі, темні кімнати, в яких блимали свічки; непідготування зборів — запрошені не знали, що має бути предметом наради; незрозумілий тоді загаловий поспіх, нервовий настрій. Участь громадянства не була велика, бо людей скликано пізно, та й вечірня пора не сприяла, тому що дозволено було ходити тільки до дев'ятої години. Все ж таки було около сотні присутніх...
...Та передовсім у всіх учасників зборів, з якими я зустрічався, ті збори викликали розчарування і занепокоєння. Від передового представника ОУН, який прийшов до Львова разом з німецьким військом, проголосив «державність» та подав до відома іменування себе «головою правління», громада чекала свого роду громадського звіту про те, що зробила організація для справи за час довгих двох років, коли край мусів мовчати, та як вона розуміє своє завдання. Люди хотіли хоч приблизно знати, що несуть Україні і організація, і німці — яку конструктивну програму та який плян конструктивного домовлення має з німцями керівництво організації. Про ці справи на зборах не було мови. Дешева революційна агітка була змістом промови голови всіх дальших прибулих до Львова промовців з проводу ОУН...
...На закінчення промовив присутній весь час на зборах гавптман д-р Ганс Кох. Його промова прозвучала дисонансом. Формою — зокрема, в порівнянні з блідою мовою Стецька — вона була гарна, та за змістом своїм — хоч мала моменти українсько-патріотичні і навіть нотки вроді: «Маєте тепер Україну!» — зробила дуже прикре враження. Кох привітав присутніх із визволенням та візвав «до праці й співпраці з німецькою армією». Більш неприємно вражала своїм повчальним тоном та частина промови, що особливо не гармонізувала із виступом Стецька. Кох говорив про те, «що війна не закінчена і з усякими політичними плянами треба чекати на вирішення фюрера!» (Панківський К. Від держави до комітету. Нью-Йорк — Торонто, 1957, с. 34).
В справке КГБ УССР для ЦК КПУ от 1965 г. «О связях украинских националистов с разведывательными органами буржуазных государств и подрывной деятельности против Советсткого Союза» также указывается, что на этих «Національних зборах» присутствовали некоторые высшие офицеры немецкой армии, в том числе бывший профессор Кох. «На этот раз жертвой провокации оказались сами хозяева — немцы, — указывалось в справке, — что видно из показаний бывшего начальника 2-го отдела штаба оккупационных войск Украины Лазарека.
Последний утверждал, что «бандеровцы тогда афишировали всему миру и распространяли по радио и в печати данные о том, что немцы «освободили» Украину от большевиков и передают административную власть «ее хозяевам — украинским националистам». Они ссылались на профессора Ганса Коха как на представителя Немецкого государства, уполномоченного подписать декрет о создании бандеровсхого «правительства» СТЕЦКО и распространяли этот декрет с подписью Коха. Впоследствии я от Коха узнал, что бандеровцы его спровоцировали.
Он действительно был приглашен бандеровцами на заседание, но не знал, что там будет объявлено создание «правительства» СТЕЦКО. Ему там отвели почетное место, просили выступить еще до того, как объявили о создании «правительства», он выступил, заявил, что немцы создали свободную самостоятельную Украину и т. п. Когда объявили декрет о создании «правительства», он был возмущен, связался после заседания с Берлином и высказал свое возмущение случившимся. Еще больше он был возмущен, когда под декретом появилась его подпись. Он мне клялся, что подпись была поддельная. Из Берлина была послана специальная комиссия для проверки создавшегося положения и выяснения роли в этом Коха. Была проведена экспертиза по сличению почерка Коха с подписью на декрете, проверка подтвердила, что подпись была поддельная» (ЦГАООУ 57-4-340 // Архив КГБ УССР № 378, том 38, стр. 823 — 825).
Теперь понятно, почему немцы так злились на Бандеру? мало того, что Бандера воровал, гм, гранты, выделяемые на подрывную борьбу против СССР, мало того, что убивали направо и налево полезных для немцев мельниковцев, так еще и занимались подделкой решений немецких офицеров и государственных служащих! И после этого вряд ли стоит удивляться, что Бандеру до возникновения очередной потребности в марионетках изолировали в Целленбау?
А чтобы развеять последние сомнения в фашистском содержании этого, гм, акта, приведу (по книге Масловского "С кем и против кого воевали украинские националисты" принятую одновременно с этим "Актом" ДЕКЛЯРАЦІЮ ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ" которая гораздо менее известна:
"ДЕКЛЯРЯЦІЯ ПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Волею українського народу відновлено й проголошено Українську Незалежну Державу у звільненому, внаслідок побіди німецької збройної сили, місті Львові.
Українська Держава має свою тисячолітню традицію. Останньою історичною формою Незалежної Української Державности була Українська Держава в 1917-1920 рр., визнана урядами Австрії, Німеччини й інших осередніх держав, які заключили з Українською Державою союз у мировому договорі в Бересті.
Формально існувала Українська Держава - і досі у формі Союзної Української Республіки. Однак фактично вона не була незалежна й не мала в собі українського змісту та не відповідала волі й бажанням українського народу.
Сьогодні український народ відбудовує на руїнах московської тюрми народів свою справжню незалежну державність, пов'язуючи до давньої, тисячолітньої традиції, а зокрема до міждержавного акту, доконаного в Бересті в 1918 році.
Акт відновлення Укранської Державности, проголошений дня 30 червня 1941 року у Львові на Зборах Українського громадянства походить з волі цілого українського народу.
Безпосереднім виразником цього акту й усіх наших змагань була і є Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери. Вона проводила під час польської й московсько-большевицької окупації революційну боротьбу на визволення українського народу, відбудування Української Державности на основах правдивої незалежности і суверенности і протиставленні до нереальної фікції Радян-Союзної Державности.
Боротьбу цю проводить український народ під проводом ОУН і її провідника Степана Бандери дальше там, де ще сьогодні стоїть ворожа совітська влада і її війська. У тій боротьбі складала і складає ОУН безконечні гетакомби жертв.
Там, знову, де вже українська територія звільнена у висліді воєнних ділань Славної німецької Армії від ворожої окупації, - Організація Українських Націоналістів приступила негайно до перебудови цілого життя, опертого досі на фікції радянської державности, що була тільки формою поневолення - на основах правдивої свободи і державної суверенности України.
Довершення цього великого історичного діла і висловом бажань і
| 34 |
довголітної боротьби цілого українського народу, в якій він положив безконечну кількість кровавих жертв. Нова Українська Держава, базуючись на повній суверенности своєї влади, стає добровільною в рамці нового ладу Європи, який творить вожд німецької Армії й німецького народу Адольф Гітлер. Ми мали змогу доконати акту відновлення нашої державности саме завдяки побідам Славної Німецької Армії, яка під проводом свого великого вождя вийшла на боротьбу за цей новий лад. Виходячи з цієї основи, пов'язуючи дальше до міждержавного акту з 1918 р., до почувань найглибшої приязні, які має український загал у відношенні до Німецької Армії та світоглядових і ідеологічних заложень Українського Революційного націоналізму, Нова Українська Держава і її Влада - стають у процес будівництва нового ладу в Європі і цілому світі, за який розпочали боротьбу найбільші провідні мужі і народи нашої доби, та заявляє про свою волю і готовність взяти в цій боротьбі якнайбільшу активну участь. Ми боремося і кровавимося від самого початку у боротьбі проти марксистсько-московської потвори, бо доля судила нам бути висуненими на перший фронт на сході Європи. І тому з найбільшою радістю привітали ми факт виступу до цієї боротьби також інших народів і держав, які прийшли нам у цей спосіб з найбільшою поміччю. Отже, будемо з ними дальше йти й дальше боротися. Нашим першим змаганням буде тепер утворити якнайскорше українську Збройну Силу, щоби Вона відтяжила німецьку армію й пішла негайно в бій за новий і остаточний розвал московської тюрми народів. Рівночасно будемо старатися сконцентрувати найбільші зусилля в тому напрямі, щоб звільнені терени якнайскоріше зорганізувати, привернути спокій, лад і порядок, усунути наслідки воєнних ділань, а зокрема урухомити й піднести якнайвище господарське життя. В той спосіб створимо здорові й сильні підвалини нашої Державної Незалежности й будемо рівночасно в стані дати незалежну економічну допомогу Німецької Армії. Слава Україні! Героям слава!"[ 5] |
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
(no subject)
Date: 2011-06-30 07:08 pm (UTC)(no subject)
Date: 2011-07-01 04:35 pm (UTC)(no subject)
Date: 2011-06-30 09:11 pm (UTC)Интересно, ПР раскошелилась на автентичное оформление балкончика?
(no subject)
Date: 2011-07-01 03:42 am (UTC)