varjag_2007 | Чем пахнут цветные революции

uchitel_ua в журнале

chapaev69 напомнил о том, как галичанские наркоманы цветных революций защищали идеалы этих самых революций а последней диктатуре Европы - Белоруссии:

"Наш протест – проти брехні та диктатури, проти фальсифікації виборів і зникнення людей, насильства над журналістами. Проти Совєцького Союзу, який хапає нас за ноги зі своєї, здавалося б, глибокої могили.

...з нами була дещиця українців, які змогли-таки просочитися крізь кордон із прапором. Був грузинський прапор. Але грузинів я не бачила. Було багато біло-червоно-білих прапорів і декілька прапорів Євросоюзу.

Разом із нами намети ставили два естонські журналісти.

...Трохи пізніше довелося вирішувати ще одну проблему. Туалет, як це не прозаїчно. Зрозуміло, багато людей із навколишніх будинків пускали нас до себе. Проблема в тому, що туди було годі потрапити. Навколо оточення стояли люди в цивільному та спецназівці. Були заблоковані всі входи-виходи на площу. Я на власні очі бачила, що на прилеглих до площі вулицях стоять цілі “каравани” – фургони для заарештованих, автобуси з ОМОНом. Тільки відійди кудись – і “з кінцями”.

Довго думали, як знайти вихід із тієї ситуації. Допоміг один хлопець. Буквально голими руками він відкрив каналізаційний люк, збоку, ближче до дороги. Над блоком поставили намет, прорізали в ньому дно. Спочатку з люка добряче смерділо. Я підбадьорливо закричала: “А ви думали, революція пахне трояндами ?” – і пірнула в намет". Источник

Перевод:
"Наш протест - против лжи и диктатуры, против фальсификации выборов и исчезновения людей, насилия над журналистами. Против Совєцького Союза, который хватает нас за ноги из своей, казалось бы, глубокой могилы.

..с нами была малость украинцев, которые смогли-таки просочиться сквозь границу с флагом. Был грузинский флаг. Но грузинов я не видела. Было много бело-красно-белых флагов и несколько флагов Евросоюза.

Вместе с нами палатки ставили два эстонских журналиста.

..Немного позже пришлось решать еще одну проблему. Туалет, как это не прозаично. Понятно, многие люди из окружающих домов пускали нас к себе. Проблема в том, что туда было невозможно попасть. Вокруг окружения стояли люди в гражданском и спецназовцы. Были заблокированы все входы-выходы на площадь. Я собственными глазами видела, что на прилегающих к площади улицах стоят целые "караваны" - фургоны для арестованных, автобусы с ОМОНом. Только отойди куда-то - и "с концами".

Долго думали, как найти выход из той ситуации. Помог один парень. Буквально голыми руками он открыл канализационный люк, сбоку, ближе к дороге. Над блоком поставили палатку, прорезали в нем дно. Сначала из люка сильно воняло. Я ободряюще закричала: "А вы думали, революция пахнет розами "? - и нырнула в палатку"