Мойдодыр в свидомом переводе

[varjag_2007]

Что мы все о текущем, о скороминущем, о политике и свидомитских языковых войнах?! Насладимся же вечным! А что может быть прекраснее литературы для детей?  Литература облагораживает, учит прекрасному, доброму, вечному...

Внимательно и с наслаждением ,  читаем Мойдодыр  в переводе на "украинский". Путнику набрать много воздуха:

Шкіромий

Переклад з рос. Олександра Тарасенка,
серпень 1993 р.

Простирадло - утікало,
І білизна - хай їй грець,
І матрасик, мов карасик,
Від мене забрався геть.

Я за мапу - мапа в шафу,
Я за пензлик - той нишком
І сховався під ліжком.

Я хочу поїсти сало,
Відрізаю шмат чималий,
Але кляті ті шмати
Від мене - під три чорти.

недолугі,
І чому всі речі вщерть
Заюрмились, схаменулись
І сягнули шкереберть.

Чобітки за рушниками,
Рушники за мотузками,
Мотузки за чобітками,
Все батьківське надбання
Шаленіє, скаженіє
І тікає навмання?

Раптом просто із горища
Клишоногий, наче рак,
Шкутильгає водомийник
І до мене мовить так:

Ти гидкеє, ти бруднеє,
Неохайне поросятко,
Ти брудніш за сміттєзбірник,
У люстерко подивись!

У тебе вапно на оці,
У тебе г... на боці,
У тебе такі капиці,
Що іздерлись ногавиці!
Навіть, навіть ногавиці
Від тебе забрались геть!

Дуже рано на світанку
Миють личко каченята
Й пташенята,
І шпачки, і пацючки.

Ти єдиний не помився
І бруднечею лишився,
Тож забрались від бруднечі
І панчохи, й чобітки.

Я - шановний водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий!
Ледве гепну я ногою,
І покличу козаків,
Водомийники юрбою
Всі візьмуть напоготів.
Закатують, відшматують
Неохайних дітлахів.

І прочуханку жорстоку
Запровадять над тобою,
У Матвіївську затоку
Вмить занурять з головою!

Замантулив в мідний таз,
Заволав "Кара - барас!"

Тої ж миті мило, мило
Зась! - в волосся - мити зілля,
Гілля, рілля і бадилля
Підбадьорює:

"Мию, мию сажотруса
Пильно, щільно,
Чисто, густо!
Буде, буде сажотрус
Чистий, мов різдвяний гусь".

Тут мочало причвалало
І мерщій малечу мить.
Ось вовтузить, мов шибало
І волає, і ганьбить.

Від збентежених мочалок
Я мерщій, немов від палок,
І вони чимдуж загалом
Нижнім Валом, Верхнім Валом.

Я до Бабиного Яру,
Навпростець я повз кошару,
А вони - чезез мури,
Як підступи ї щури.

Тут назустріч мій коханий,
Мій улюблений кацап,
Він з Альошею і Ванєй
Прямував, неначе цап,
І мочалку, наче галку,
Він щелепами цап-цап!
А затим ногами він затупцював
І руками він мене відлупцював
"Уходи-ка ты домой", - він
мовляв,
"Да лицо своё умой", - він
мовляв,
"А не то как налечу", - він
мовляв,
"Растопчу и проглочу", - він мовляв.

Я по вулицях борснувся
підтюпцем,
Втік до водомийника кінець
кінцем.

Милом мивсь, цеберком грюкав,
Як ударник п'ятиріччя.
І багнюку, і гівнюку
Відокремив від обличчя.

Тої ж миті капелюх
Сів на мене проміж вух,
А за ним цукерок купа:
"З'їж мене, малеча любо!"
А за ними сала шмат:
"Поласуй мене, мій брат!"
Ось і зошит повернувся,
Ось і коник без візка,
І абетка з інглиш мовой
Станцювали гопака.
Шанобливий водомийник,
Славнозвісний шкіромий,
Водомийників керівник
І мочалок ланковий
Закружляв мене у танку
І, кохаючись, мовляв:

"Ти тепер мені приязний,
Ти тепер мені люб'язний,
Тож нарешті ти, бруднеча,
Шкіромия вшанував!"

Треба, треба, треба митись
Вдень і ввечері - то ж ба!
Неохайним сажотрусам
Ой ганьба, ганьба, ганьба!

Хай живе рушниченько
пухкенький
і мило духмяне, мов ненька,
і кістковий гребінь,
і голярський камінь!

Тож мийся, підмийся, голись!
Пірнай, виринай, не барись!
У лазні, ставку, на болоті,
В Гнилім Тикичу,
що в Кам. Броді,
В Криму і в Карпатах
Усюди й завжди
Вкраїні хвала - і воді!

Comments

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[varjag-2007.livejournal.com]

Это было написано ДО того, как в конце 20-х ввели галицкий вариант правопи си, с которым потом стали бороться в средине 30-х и который теперь, да еще искаженный диаспорой + новоделами пытаются снова внедрить сейчас :)).

Наверное, совсем запутаю вас. Или какие-нибудь акцентуированные личности набегут :-)

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[p0figist.livejournal.com]

Вы знаете, я скорее Вам поверю :) И собственному здравому смыслу и знаниям истории.

Спасибо ещё раз за приведенные примеры стихотворений. Очень интересно. Казалось бы, где-где, а в одном из двух существующих библиотекарских _технарей_ должны были это давать. Может быть, в советское время и давали..

ЗЫ: со мной можно на ты.

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[varjag-2007.livejournal.com]

Я днем могу (если не забуду) образцы его переводов в серии поэзий "Перлини світової лірики" ("Жемчужины мировой лирики") привести - сейчас темно, малая спит. то, что я помню из Верлена - вперемешку любимые куплеты в переводах Рыльского и Лукаша: один куплент одного - другой другого :), так мне нравилось в подростковом возрасте :)

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[p0figist.livejournal.com]

Конечно :) Я так думаю: отпишите отдельным постом. Возможно, не мне одному это будет интересно.

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[varjag-2007.livejournal.com]

Вы лучше недели через две напомните, у меня сейчас голова забита вопросами поступления ребенка, к тому же жара меня убивает.

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[p0figist.livejournal.com]

Нивапрос. Напомню как-нибудь ночью провести кружок украинской поэзии, благо, при этой жаре мой основной ночной образ жизни пересекся с Вашим -)

Стихи

[varjag-2007.livejournal.com]

Вот две песни на слова отца:




А вот стихотворение "Розсудить все Вогонь":

Вогонь розсудить все. Нехай лютує ворог.
Зірниця наступа. І новий день несе.
Загримотить гроза. Не втримається морок.
Вогонь розсудить все.

Палахкотять міста. І гримають гармати.
Тримайся, брате мій, в біді не охолонь.
Якщо ти вогняний - не бійся умирати!
Розсудить все вогонь.

Вогонь розсудить все... І успіхи, й невдачі,
І сивизну густу біля солдатських скронь.
Всього ще буде - сліз і радості, одначе
Розсудить все вогонь.

Народження і смерть - то спалахи й згасання,
Але вогонь життя і в сонці, і в золі,
В польоті журавлів, у тиші, і в коханні
У Матері-Землі...

Її потік життя пітьма не подолає,
Ще буревію гнів планету потрясе...
Хто витрима грозу - той піде до безкраю.
Вогонь розсудить все!

Вогонь розсудить все!

А вот на русском песня на его слова:

Re: Стихи

[p0figist.livejournal.com]

Послушал все. Отчего-то понравилась больше всего первая Бердника.

Вообще, позитивная ночь вышла -) я тоже разразился на стихотворчество в ЖЖ, как всегда, конечно, с элементами самостебательства.

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[varjag-2007.livejournal.com]

Вот, кстати, чтобы почувствовать общее и различное в русском и украинском, мое детское стихотворение, написанное, когда было 9-10 лет:

Відпливають бриги на світанні,
Відпливають, мабуть, назавжди.
І зникають в голубім тумані
Наче привиди Шахерзади.

Що серця суворі зчарувало?
Що веде від рідних, від осель?
Адже ждуть їх ураганні шквали
І прибої грізні біля скель!

Кличуть їх краї іще незнані
Крізь погрози лиха і біди...
Відпливають бриги на світанні,
Відпливають, мабуть, назавжди.

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[p0figist.livejournal.com]

В первом четверостишие хромает размер, либо я не просекаю ударений :(
Но использование элементов триолета в 10 лет уже вызывает уважение :)

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[varjag-2007.livejournal.com]

Не просекаете ударений :)

Я кстати, и писать из-за этих ударений перестала :)

Директриса меня насиловала, мои стихи на всякие конкурсы посылала, и вот одно стала изучать-изучать, высчитывать размер, и стала (в обидной для меня форме обвинять в нарушении размера, хотя не было там нарушения. Я обиделась и перестала писать. Помню с тех пор всего несколько: одно, что в 6 лет написала, это и еще несколько и одно,, на русском, что на последний звонок для нашей русачки написала (у меня был выбор - директрису поздравлять или выбрать, я выбрала русачку).

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[p0figist.livejournal.com]

ыыы -) я так и думал
а можно мне транскрипцию скрытым удаленным каментом первого четверостишья? :)

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[varjag-2007.livejournal.com]

Если честно, вы скорее всего видите Шехерезады, оно не вписывалось и я написала Шахерзады :). Отец сказал, что творец имеет право тровить :)

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[p0figist.livejournal.com]

Был соблазн процитировать "зочем вы тгавите?", да Вы уже переочепятались :)

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[varjag-2007.livejournal.com]

творить

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[p0figist.livejournal.com]

Насчет Шахерзады я как раз все понял правильно: мало ли как она там на мове произносится -)

Відпливають бриги на світанні,
Відпливають, мабуть, назавжди.
І зникають в голубім тумані
Наче привиди Шахерзади.

Последние две строки все равно у меня в размер не попадают. Как они читаются?

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[varjag-2007.livejournal.com]

І - зни- ка- ють - в го- лу- бім - ту- ма- ні
На- че - при- ви- ди- Ша- хер- за- ди.

Кажись, так, если не попутала, у меня как раз обезбаливание на месте укола отходит, соображаю слабо

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[p0figist.livejournal.com]

Да, теперь вроде бы вижу.
Ударения на последних слогах последних слов строк -) уфф..

Тогда тем более все в порядке -) Зря Вас учителка не понимала.

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[varjag-2007.livejournal.com]

Она не это стихотворение, а про Киев :)


Гроза над Києвом вогнями блискає!
Каштани струшує, мов зоряні перлини.
Душа моя стає немов колискою
І в ній розгойдується юна Україна.

А люди щуляться, в під"їзди туляться,
І лиш Тарасове чоло грозі відкрите...
І дітвора лише біжить по вулиці
Та в небо дивиться Софія знаменита.

Мій рідний Києве! Страшними зливами
Котилися віки у хмарнім небі...
Нехай сини твої ростуть щасливими,
Грозових сил позичивши у тебе!

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[p0figist.livejournal.com]

Ну, стихотворения а-ля "прекрасный мой город родной!" мне никогда не импонировали, но гнобить ребенка все-таки нехорошо, я щетаю :)

возмущенно

[varjag-2007.livejournal.com]

Не "мой город родной", а я с детства безумно люблю грозу, особо с молниями!!!

Вот об єтом и стихотворение! В духе "пусть сильнее грянет буря!

Re: возмущенно

[p0figist.livejournal.com]

Ладно-ладно :)
Я тоже грозу люблю :)

Re: возмущенно

[varjag-2007.livejournal.com]

Я этим летом во время грозы в море купалась

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[sitr.livejournal.com]

А разве литературной нормой считается не полтавский диалект?

Re: Друзья! Э вот это уже п...ц!

[varjag-2007.livejournal.com]

В художественной форме принято называть "полтавско-киевский диалект" :). Хотя народный говор, как вы понимаете, достаточно сильно отличается от литературного языка (как и русский). Помню, лет 15 назад мама слушала по телеку Борю Олийныка и и вдруг сказала: "О, як була, так і залишилась полтавська вимова - ніби галушки ковтає!"