varjag_2007 | Умер Павло Загребельный

Entry tags:

Умер Павло Загребельный

Только что по 5 каналу передали, что сегодня на 85 году жизни скончался украинский писатель Павло Загребельный, автор "Евпраксии", "Я - Богдан", "Диво", "Гола душа", "Южный комфорт" и многих других, переведенных на все языки Советского Союза и на многие мировые языки. Лично мне и моей семье не за что было любить покойного, но когда умирает деятель культуры такого масштаба по меркам страны, то с таких сообщений начинаются новости, а не передается в конце после рассказов о зарубежных безделицах или о политтрескотне. Передадают сообщение о соболезновании в адрес родных от руководителей государства. Такое отношение к ведущему украинскому писателю показывает истинное отношение националистическо "элиты" к культуре Украины.

+ Пусть земля ему будет пухом!

Threaded | Top-Level Comments Only

истинное отношение националистическо "элиты" к культуре Украины. - http://www.president.gov.ua/news/12794.html

Я вот уже новости третьего канала слушаю, а ни один не передал о соболезновании. 99, 9% на президентский сайт, чтобі получить информацию не лазят.Им хватает ящика., по ICTV передали третьей или четвертой новостью, а вот по 5 снова идут новости, уже о бактериях из Китая гооврят, о "вечирка из голливуда", Бразилия готується до економого карнавалу, а про Загребельного еще не говорили.

Земля пухом. Он был хорошим СОВЕТСКИМ писателем.

Один из немногих, кого люди знали и более-менее читали, из украиноязычных. ИМХО, лучший в этой плеяде - Олесь Бердник, но "широкому загалу" его книги недостаточно понятны. И потом, при всём его таланте, чувствуется пресловутый "западноукраинский менталитет".
Павло Загребельный - подемократичнее, но и попроще. Но тем не менее, свой вклад в т.н. "украинскую культуру" он внёс, и это факт.
Земля ему пухом!

В детстве-юности зачитывался Загребельным... Земля пухом.

А в новостях - прошло в бегущей строке, вместе с новостью (давно ожидаемой), что наш п**** таки прос**л остров Змеиный... (Я прошу прощения, но ни одно цензурное слово по отношению к этим... оккупантам, вот! не годится!)

Ммать! "Кемска волост, кемстка волост... Царь знает, что делает - забирайте!"

Интересно, как это будет подано - как новая победа демократии?... И еще - насколько в этом решении сыграло роль то, как Украина Европу морозила?

Не пора ли уже гнать их всех сраной метлой, пока от страны только небольшие куски рвут? А то ведь останутся, гады, в одном Киеве вместе с нашим мэром - вообще останется только помирать...

А в чем проявляется "западноукраинский менталитет"?

Ну, в частности, у Бердника это выражается, к примеру, в рефреном повторяющейся теме - рідне село, біла хата, старенька мати... Хто забуває про рідне село, про те, звідки він родом, того навідь Всесвіт цурається.

Казалось бы - и что тут плохого? Но когда украинское село пытаются поднять на щит как средоточие духовных, культурных и ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ ценностей общемирового значения, Бердника уже невозможно читать так, как он читался во времена перестройки. Нацики его спаплюжили.

А Хайдеггера можно читать, зная что он сочувствовал НСДАП?

Бердника тоже можно читать. Только ВПЕЧАТЛЕНИЕ уже не то.

У меня "Евпраксия" дома есть... Царство ему небесное.

Пригадую, років із 10 тому Павла Архиповича запросили на 1-й канал Українського радіо... Чомусь врізався у пам'ять контраст, коли він назвав, якими накладами його друкували за СРСР (і українською, і в перекладах), і за яке щастя вважають нинішні письменники, коли їх друкують при "незалежній" хоча би 20-ю частиною того тиражу... Ще розповідав, як люди в нього цікавилися: от Ви, якщо такий надто розумний, то чого не йдете в депутати? Відповідь: "Тому що надто розумний, то й не йду". :))))

А про пам'ять маєте рацію: тут проблема співвідношення споживацького і духовного ставлення. І головне, тут нікого звинуватити в "національному гнобленні" та "придушенні української книги".

Простите, но неужели любовь моего отца к матери - это признак западноукраинского менталитета? Неужели другие не любят своих родителей, свою малую родину? при этом он призывал к космическим свершениям, чтобы человек не остался муравьем, копошашимся возле той же хаты. За это и за то, что выступал против копирования западных образцов, его западноукраинские нацики назвали фашистом, мешающим своими идеями "поступу украинской незалэжности", а травле подвергают и посмертно. Получается, что и вы льете воду на мельницу тех, кто хочет замолчать его идеи, а изобразить сельским оранжевым отшельником.
Это западноукраинская меншоварість?
ПІСНЯ ВІЧНОГО ВОГНЮ

Палає небокрай,
Світанкова пора...
Вставай, вставай, вставай -
Горить Нова Зоря!

І хто б де не умер -
Від зради чи в борні -
Воскресніте тепер
У Вічному Вогні!

Встаньте, убиті
Сестри й брати!
Брама відкрита
В нові світи!

Смерті немає -
То лиш мара,
Дух не згасає,
Дух не вмира!

Клубиться чорний дим,
Планета у вогні,
Над обрієм земним
Потвори навісні.

Та повстають сини,
Щоб подолати лють,
На вічний мир вони
Всім руки подають!

Вирує лан життя,
І голуби над ним...
Немає вороття
Руйнаторам сліпим,

Бо діти вояків,
Що впали у борні,
Ідуть з усіх країв
У лави вогняні!

Или это западноукраинская меншовартисть?
ВОГОНЬ РОЗСУДИТЬ ВСЕ

Вогонь розсудить все. Нехай лютує ворог.
Зірниця наступа. І новий день несе.
Загримотить гроза. Не втримається морок.
Вогонь розсудить все.

Палахкотять міста. І гримають гармати.
Тримайся, брате мій, в біді не охолонь.
Якщо ти вогняний - не бійся умирати!
Розсудить все вогонь.

Вогонь розсудить все... І успіхи, й невдачі,
І сивизну густу біля солдатських скронь.
Всього ще буде - сліз і радості, одначе
Розсудить все вогонь.

Народження і смерть - то спалахи й згасання,
Але вогонь життя і в сонці, і в золі,
В польоті журавлів, у тиші, і в коханні
У Матері-Землі...

Її потік життя пітьма не подолає,
Ще буревію гнів планету потрясе...
Хто витрима грозу - той піде до безкраю.
Вогонь розсудить все!

Вогонь розсудить все!
А вот, кстати, про абсолютизацию, по вашему, его любви к хате:
Пробігають роки. Пролітають віки.
- Піднімайте вітрила! - лунають кличі.
Та даремно готують похід вояки,
Іржавіють у піхвах двосічні мечі.

Поривається в даль, ніби птах, корабель,
Та даремні зусилля, бо сто якорів
Не пускають його від затишних осель
В таємничі краї, на роздолля вітрів.

І радіють боги, і дзвенять ланцюги,
І титани заснули в страшній глибині,
А тому, хто дрімає, нащо вороги?
Сам собі він мурує темницю у сні!

І любов, і добро, і свобода - слова,
Із яких якорі нам кувала пітьма.
Хіба хоче імен сила Духу жива?
Хто вона, і нащо - буря знає сама!

Хати ветхі змете урагану рука,
Якщо навіть вони мають ім’я святе,
А того, хто проснувсь, - вже ніщо не зляка,
Бо віднині вже він сам у себе росте,

Вот кстати, что он писал в газете о националистах, ставших создавать карикатурное казачество:

«Любов до України тільки декларувалася, її у наших чиновників – не густо. І зараз ми опинилися на гігантській купі світового сміття. Тим більше, понадіялися на західні демократії, мовляв, вони нам допоможуть. Насправді ж Захід зацікавлений, аби Україна, Росія, Бєларусь, Казахстан були економічно слабкими, залежними сировинними придатками. Я роблю висновок, що зараз Україна, як організм знаходиться в стані клінічної смерті. Тобто, надія є. Але, щоб серце запрацювало, потрібні сильні реаніматори... Відновлюють козацтво, чіпляють дерев’яні шаблі, булавами обвішуються. Проте насправді це – містифікація, карикатура на козацтво. Перед Україною є вибір: стати нацією творців або руйнаторів. Зараз фактично ми руйнатори. Не треба брати за взірець США. Необхідно розраховувати на власні сили. Маємо певну кількість енергетики – інтелектуальної, сільськогосподарської, промислової – давайте використовувати її на благо народу» («Чернігівські відомості», 23.04.93 г.).

:-(

Бу!
Я же не говорю о том, что любовь отца к матери - это плохо, или что фашизм - это хорошо. Я говорю о том, что ВПЕЧАТЛЕНИЕ от его книг уже не то, что во времена перестройки.
Украинская культура ведь не сводится к сельским оранжевым отшельником. Если кому из её представителей свойственна реальная самобытность, то Берднику - в первую очередь. Но десятилетия НАВЯЗЫВАНИЯ этой культуры с одновременным её выхолащиванием, девальвацией, увы, отразились на моём восприятии её в целом. Это, наверное, плохо. Но это так, увы.

Вот кстати, почитайте о чем на самом деле писал отец и есть ли в описаниях "хаты" местечковисть если он говорит, что надо от нее оторваться в Космос к далеким мирам http://varjag-2007.livejournal.com/475119.html?thread=8533999#t8533999

Вы - дочь Олеся Бердника??? 8-0

А что бездуховного и антиинтеллектуального в его любви к матери, выразившемся в этом стихе?
МАТЕРІ

Рідна моя і замучена птахо,
Бачив тебе я в тривожному сні...
Свічку несла ти до чорної плахи,
Щоб присвітити дорогу мені.

Та не було мене там, на помості,
Лише вугілля і зморений жах...
Ти голосила на чорнім погості
Й помандрувала по диких світах...

Біла сорочка, мов привид, з’являлась
В чорних проваллях, у ямах темниць,
Свічка твоя миготливо сіяла
В тисячах жадібних, дивних зіниць.

Та не знайшлось поміж них твого сина,
Вийшов давно я з тілесного сну,
Птахом полинув на Україну,
Щоб проспівати тобі про весну.

Чуєш, матусю, чуєш, кохана -
Ось над тобою летять журавлі,
Їхнє курликання - пісня світання, -
В ній мої радощі й тихі жалі.

Чуєш - торкаються клени до шиби?
Я сповіщаю про дивний приліт.
Давні блукання, і сльози, і хиби -
Все потонуло у вихорі літ!

І лише очі твої, ніби свічі,
Понад віками палають мені...
На дивовижне, на зоряне віче
Підемо разом в блакитному сні...

Вот обо мне http://varjag-2007.livejournal.com/287962.html

Ещё раз хочу быть правильно понятым. В известных мне вещах Олеся Павловича я не нашёл НИЧЕГО плохого. Но навязывание украинской культуры приводит к её отторжению. Эта аура коснулась и восприятия мною его книг, которые я не могу перечитывать. Хотя когда-то они читались с большим удовольствием.
Помню его статьи в "Комсомольском знамени". Умел человек в этом хаосе разобраться, разложить всё по полкам и всему найти место. Читал - восхищался.
Несколькими комментариями выше я именно его поставил на первое место среди литераторов Украины. Сожалел и сожалею, что аберрация восприятия, о которой речь, не позволяет мне лучше его узнать и понять.
Прошу простить, ежели обидел. Не хотел, честное слово.

"Ох, и дурацкая была ситуация!" (с)
Получается, ни за что ни про что обидел хорошего человека.
Что ж, прошу прощения и не оправдываюсь. Малоинформированность - другое название невежественности, а заангажированность, даже осознаваемая как недостаток, оправданием не является.
Сожалею.

И то, что, никуда не заглядывая, вспомнил его отчество, наверное, говорит о том, что свой след он таки оставил ;-)

ДА "Диво" - єто чудо...
Прям - провидение.

Понимаете, как раз согласно тому что у нас подают как план Даллеса, хоть это и было сформулировано немного иначе, все делается именно по тем лекалам. Одних развратить и купить на приманку обывательщины, а других, таких как отец ошельмовать, сделать смешным если ты отказался служить американскому дракону.

К примеру, вы знаете, что его Рух преследовал с самого начала и шельмовал после того как он отказася вступить туда? Что даже когда с ним случился инсульт и приходил хороший физиотерапевт, то однажды пришел и сказал: "Я член Руха, они узнали, что я лечу Бердника и сказали - или перестаешь лечить, или исключаем из Руха".
Вы знаете о его идеях? Для вас его идея - хатка. Так ведь в России когда человек возвращается откуда-то он тоже к родным пенатам возвращается. Если он призывал к космическим свершениям, а потом описывал, как герои покорившие пространство и время возвращались к матери, то это по вашему признак провинциализма?

Что вы знаете о его идее Альтернативной Эволюции,принятой Комитетом по защите окружающейц среды (UNEP) как официальный документ? Это тоже признак сельского провинциализма?
Что сельского в этих идеях:
"Теперішня біосфера Землі зруйнована до основи. Майже всі екологічні зв'язки розірвані або перекручені. Еволюційна ритміка Природи не в стані відновити зруйновані людством природні ланцюги і нитки з тою жменькою представників фавни і флори, що збереглись під колесами "прогресу". Деградація життєвої тканини Планети найсильнішим чином відбивається на типі Людини Мислячої, і - розуміється у негативному аспекті.

Загибель біосфери невідворотна, якщо не знайти реальної альтернативи. Найближчі роки (або, в кращому випадку, десятиліття) будуть вирішальними.

Виникла ідея створення Нової Біосфери (Альтернативної Еволюції), а якщо говорити точніше, то відновлення Істинної Біосфери. Її програма прихована у глибині життєвих форм і проявів.

1

Ми виходимо із глибокої впевненості у тому, що горезвісний екологічний баланс - це баланс взаємопожирання, це космічна хвороба Світового Життя, яка десь у самих джерел земної еволюції була перекручена й розвинулась під знаком цього перекручення майже до появи Людини Мислячої: всі страшні соціальні катаклізми століть є лише апофеозом тієї первісної хвороби.

Ми впевнені, що людина, як сукупність і синтез проявів Світового Життя, здатна розпізнати хворобу Біосфери та очолити імпульс її загального оздоровлення. Саме на це спрямована ідея Альтернативної Еволюції, що пропонує почати під егідою ООН у всіх країнах світу еволюційні експерименти, які направлені на трансформацію фауни і флори Планети відповідно з ідеєю Єдності Життя".
Далее цитировать не буду, раз это провинциализм.

А что западноукраинское и ограниченное вот в этом его открытом письме к Брежневу?

"Більше не можна терпіти злочинну жорстокість і бандитизм бюрократії, що руйнує нашу країну, свідомість народу, майбутнє. Річ же не тільки в мені. Трагедія моєї життєвої ситуації — лише ілюстрація до загальної трагедії всього народу, всього світу. Страшний ящероподібний дракон бюрократії став історичною реальністю сучасності, очоливши повзучу контрреволюцію на всіх рівнях громадського життя. Від цього нікуди не дінешся — найближчі роки будуть роками жорстоких катастроф, з котрими не впорається жоден З'їзд партії, жодне надзвичайне становище.

Ураган хвали й захоплення на сторінках газет, журналів та книг — найстрашніша зрада революції. Нема виправдання письменникам та журналістам, які винні в цьому. Перша країна соціалізму жадає нині виняткової щирості й правдивості, бо з вантажем брехні нема шляху в прийдешнє!

З ким Ви, Леоніде Іллічу? Хто оточив Вас страшною стіною відчуження і славослів'я? Партія неспроможна впливати на події в житті народу. Чому злочинність, загальна пиятика, злодійство, цинізм, безвір'я, жадібність заливають нашу країну?

Знаете, может для вас он и сельский ограниченный певец хаток с западноукраинским менталитетом, но когда ознакомилсяч с его идеями и творчеством Ричард Бах, автор книги "Чайка по имени Джонатан Ливингстон", он сказал, что любая страна считала бы такого человека национальным духовным достоянием.

А здесь он для националистов враг, поскольку призывал к духовному единению славянских народов и даже мечтал созвать духовный Собор Украины, России и Белоруссии, а для русских его превратили в местечкового и смешного сельского писаку. именно для того, чтобы страна теряла свою потенцию.

Threaded | Top-Level Comments Only

Page 1 of 3

Умер Павло Загребельный

no subject

no subject

no subject

Согласен.

no subject

Re: Согласен.

Re: Согласен.

Re: Согласен.

Re: Согласен.

no subject

no subject

Re: Согласен.

Re: Согласен.

:-(

Re: Согласен.

Re: Согласен.

Re: Согласен.

Re: Согласен.

Re: Согласен.

Re: Согласен.

Re: Согласен.

Re: Согласен.

no subject

Re: Согласен.

Re: Согласен.