![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Как их, бедных, на Гоголе переклинило!
Тарас Шаріков?
Українські козаки в російському кіно – це образ, котрий мав би бути співмірний з мосфільмівськими британськими джентльменами чи індіанцями.
Втім, від цього Шерлок Холмс, доктор Ватсон чи Чінгачкук не стали борцями за єдину державу і православну Вітчизну, а Тарас Бульба чомусь став. Чому?
Кіносвіт
"РОССИЯ и "централ партнершип" представляют: Красивая, богатая, любимая НАША земля. Здесь живет свобода, здесь живет братство, здесь живет настоящая любовь. Очень скоро враги придут на нашу землю. Кровь, горе, рабство. Но есть еще великие воины - отважные, непобедимые."
З трейлера фільму "Тарас Бульба" для російського ринку
Російська кіномашина не могла залишити без відповіді два потужні польські фільми, що деконструюють імперську ідею - "Вогнем і Мечем" і "Катинь". Основою для відповіді "чемберлену" обрано антипольський і антикатолицький, антизахідний пафос гоголівського "Тараса Бульби" в варіанті його останніх процензурованих царатом редакцій.
Дивує те, що в сусідському агітпропі згодився грати Богдан Ступка, людина знана і шанована в Україні. Його талант, видно, і має виступити тим ключиком, котрим в серця українців має увійти "русский царь". Другим ключиком для пострадянського українця повинен виступити "д'Артаньян" Боярський.

Першочергова аудиторія фільму - росіяни, котрих вже давненько (і досить успішно) переконують в неіснуванні чи несамодостатності України. Проте і серед українських громадян цей фільм повинен принести свої плоди.
Геополітичне
"Ну что, сынку, помогли тебе твои ляхи?"
Микола Гоголь, "Тарас Бульба"
Цензурований Бульба і режисер Бортко в ролі Андрія
06.04.2009 19:56 ___Як може переконатися уважний глядач і читач, щойно показаний в Україні фільм російського режисера Бортко "Тараса Бульба" за своєю ідеологією входить у гостру суперечність з першою, нецензурованою версією "Тараса Бульби".
Як відомо, роман Миколи Гоголя вперше був надрукований у 1835. Про жодного російського царя у тій версії мова не йшла, як і про прагнення козаків до когось приєднуватися.
Проте надалі зусиллями видавця і перепищика було зроблено суттєві зміни до тексту, завдяки яким з’явився "московський цар" і "русская сила". Гоголь протестував, але вже пізно – після видання книги в 1842 і лише в приватній переписці з видавцем.
Нарешті, 20 тисяч рублів, отримані Гоголем від царя, фактично за відмову від публічних протестів, довершили справу. Як результат, півтора століття українцям, росіянам і всьму світові "впарювали" "Тараса Бульбу", щодо тексту якого сам Гоголь стверджував, що в нього "вкралися прикрі помилки".