varjag_2007 (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
varjag_2007) wrote2013-04-18 08:18 pm
varjag_2007) wrote2013-04-18 08:18 pm
Entry tags:
Политический украинец Кипиани: "В нынешних границах Украина как успешная страна состояться не может"
Предполагаю - хотя могу и ошибаться - что в тех территориальных границах, которые существуют сегодня, Украина как успешная страна состояться не может. Мы очень разные. Эту страну в ее нынешних границах создала советская власть, исходя из своих интересов. Теоретически, мы могли бы иметь в своем составе Холмщину, Берестейщину, часть Молдавии, Кубани, Воронежской области или Брянщины - это не было тогда столь важно.
20 лет независимости - а миллионы граждан сомневаются, являются ли они украинцами. И это вполне естественно для людей, которые никогда в Украину не просились. На востоке нынешней Луганщины и Донетчины - территориях "Всевеликого войска Донского" - никогда не думали: "за рекой Донец или Кальмиус - наши". Так же люди в Крыму или в Буджаке на юго-западе Одесской области. Они никогда не жили украинским проектом. А тут им говорят: вы - украинцы, у нас общая история, посвящают их детей в казачата. Для них это неестественно и искусственно.
Конечно, можно сказать, что украинец на Луганщине и украинец на Львовщине очень похожи. Но эти люди год за годом, каденция по каденции голосуют за противоположные политические силы. Причем на востоке все за кого-то одного, а в центре и на западе есть плюрализм мнений. Можно сказать, что на востоке плохая власть, вынуждает к этому. Но, прожив семь лет в Николаеве, я тоталитарного режима там не увидел. Но когда все нормальные люди в Украине голосовали за Рух - мои тамошние знакомые отдали голоса коммунистам. Когда все более-менее адекватные поддерживали "Нашу Украину", "Батькивщину", "Фронт перемен" - николаевцы с коммунистов перешли на "регионалов". Имеет значение и этнический момент. В Донецке половина русских, в Крыму - почти 60 процентов. Они голосуют не так, как этнические
Это не слишком зависит от языка. Есть куча украиноязычных людей, которые очень консервативны и хотят того, что воплощают Партия регионов и коммунисты. Есть много русскоязычных, которые вполне проевропейские и проукраинские. Есть условные 10 процентов "совков" во Львове и 10 процентов "европейцев" в Луганске. И они перемешаны так, что не получается ни одним жить нормально, ни другим.
Я не вижу инструментов, как это сделать, поэтому мои слова - чистая схоластика. Четкой границы не существует, это проблема. У нас не так, как с чехами и словаками. Просто только с Крымом. Но, дав ему волю, можем получить под собой агрессивный русский заповедник. Вот если бы Крым стал государством вроде Турции или Болгарии, без попытки иметь на нас влияние - пусть этобыло. Но таким он, вероятно, не станет.
С другой стороны, вывод из электорального поля (Украины) одного только Крыма существенно изменит наш политический ландшафт. Проукраинские партии смогут набирать не 53, а 60 процентов за счет исчезновения пророссийского фарисейства, "дружбы народов", которыми страдают и ПР, и КПУ. Появятся новые вызовы, но они будут в пределах украинского контекста.
Я не имею ничего против людей, живущих на востоке, но мы разные и лучше жить рядом, чем вместе. Торговать, ходить в гости. Но не влиять друг на друга в политическом смысле.
Источник
С архивной полки: Журналист и уменьшитель Вахтанг Кипиани рассказывает коллегам об ответственности журналиста за свое слово накануне выборов :))
ТОМУ ЩО... ЮЩЕНКО
29.10.2004 21:24 ___ Вахтанг Кипиани, для УП и всех, всех, всех
no subject
НЕ ЗРЯ !!
no subject
Чет их не любят ни на Восьоке ни на Западе,где горшки вы
У зв’язку з відзначенням 70-ої річниці геноциду здійсненого збройними формуваннями українських націоналістів відносно польського населення Східних Кресів ІІ Речі Посполитої сейм РП:
1. Віддає шану громадянам ІІ Речі Посполитої, вбитим українськими націоналістами і встановлює 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого ОУН-УПА на Східних Кресах ІІ Речі Посполитої.
2. Засуджує геноцид відносно польського населення, скоєний Українською Повстанською Армією й іншими формуваннями українських націоналістів в 1939-1947 роках, що однаковою мірою в світлі міжнародного права, як і польського, не підлягає терміну давності.
3. Виражає шану членам Армії Крайової, Кресової Самооброни і Батальйонів Хлопських, які вели драматичну, нерівну боротьбу в обороні польського цивільного населення.
4. Визнає Організацію Українських Націоналістів, Українську Повстанську Армію, СС-Галичина і українську поліцію на німецькій службі злочинними організаціями. Сейм РП заявляє, що у злочині цього геноциду не звинувачує український народ, а винятково вказані політичні і збройні формування.
5. Складає пошану тим українцям, які несли допомогу своїм польським сусідам або відмовлялися від участі в злочині.
Обґрунтування
70-та річниця геноциду, здійсненого формуваннями ОУН-УПА відносно польського населення Східних Кресів ІІ РП, ще раз нагадує про ці трагічні події польській і міжнародній громадськості. Незважаючи на прийняття сеймом РП відповідних ухвал в 2003 і 2009 роках, справа увіковічення жертв, а також збереження історичної пам’яті про ці події, є завданням, перед яким ми стоїмо як держава і народ.
Першим кроком у цьому напрямі є ухвали сеймиків воєводств: Мазовецького, Нижньосілезького, Опольського, Любуського, Малопольського, Люблінського і Підкарпатського, котрі засудили геноцид на Східних Кресах, скоєний українськими націоналістами ОУН-УПА в роки Другої світової війни і після її завершення.
Впродовж останніх років ми спостерігаємо нечуваний розвиток на Західній Україні культу Степана Бандери і Української Повстанської Армії. При цілковитій мовчанці влади в Києві і Варшаві в українських містах з’являються пам’ятники Степану Бандері й іншим керівникам ОУН, їхніми іменами називають вулиці і площі, відбуваються марші, котрі прославляють «героїзм» УПА, видаються публікації, що заперечують участь УПА у вбивствах поляків. Систематично – поза нечисленні винятки – на теренах України блокуються спроби увіковічення жертв терору УПА. Ці тенденції є повним запереченням ідей попередніх ухвал сейму РП, що закликають до порозуміння між поляками й українцями на ґрунті правди. Сьогодні ця правда заперечується в нечувано зухвалий спосіб. Стурбованість також викликає зростаюча на українській політичній сцені роль партії «Свобода», яка прямо нав’язує ідеологію і традиції ОУН-УПА. Ця ідеологія, сформована Дмитром Донцовим в книзі «Націоналізм», є прикладом крайнього расизму і шовінізму, культу насилля відносно інших народів, а також відкинення усіх моральних засад. Політичні концепції, котрі виросли на ній, принесли геноцид, що відбувся в 1939-1947 роках відносно польського населення Волині і Східної Малопольщі, а також територіальних претензій щодо Польщі в її сьогоднішніх кордонах. Мовчання про злочинні традиції ОУН-УПА, а також діяльність її спадкоємців, є проявом короткозорості і дозволяє поширення брехні. Встановлення 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду здійсненого ОУН-УПА на Східних Кресах ІІ РП є в цій ситуації важливим кроком на шляху реалізації ідей ухвал сейму в 2003 і 2009 рр. Ці дії не скеровані проти польсько-української співпраці, також не направлені проти українського народу, з яким поляки завжди мали добросусідські відносини. Натомість нашим моральним обов’язком є гідне вшанування й увіковічення жертв злочинних ідеологій. Не можна ігнорувати факт, що ОУН була членом фашистської міжнародної організації з осередком в Штутгарті. Не можна також забувати, що кожною третьою жертвою бандерівського геноциду були чесні українці (а в тому числі великий відсоток – це члени змішаних польсько-українських шлюбів).
Re: Чет их не любят ни на Восьоке ни на Западе,где горшки
Re: Чет их не любят ни на Восьоке ни на Западе,где горшки
Re: Чет их не любят ни на Восьоке ни на Западе,где горшки
Re: Чет их не любят ни на Восьоке ни на Западе,где горшки