Из дневника Т.Г. Шевченко

[varjag_2007]

 

       
12 [мая]
         
        Проводил Грицька Галагана в Малороссию и пошел к графине Н[астасье] И[вановне] с целью устроить себе постоянную квартиру в Академии. Она обещает. И я верю ее обещанию. Расставшись с Н[астасьей] И[вановной], зашел ненадолго к художнику Микешину и потом к Глебовскому. Счастливые юноши и пока счастливые художники!
        По приглашению Троцины и прочих земляков пришел я к Дюссо в 5 часов обедать и неожиданно встретил нижегородских моих приятелей Лапу и Бабкина. После обеда ездили с Троциною и Макаровым кое-куда неудачно.
         
         

         
          
12 травня
        ...устроить себе постоянную квартиру в Академии. — На початку червня 1858 р. Шевченко оселився в будинку Академії мистецтв, де йому була виділена маленька майстерня з антресолями.
        Микешин Михайло Йосипович (1835 — 1896) — російський скульптор і графік. У 1852 — 1858 рр. навчався в Академії мистецтв. Шевченко познайомився з ним у родині Ф. Толстого. Микешин часто зустрічався з Шевченком в Академії мистецтв, залишив спогади про Шевченка (див.: Шевченко Т. Г. Кобзарь. З додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина. — Прага, 1876. — С XIII — XXIII), був ілюстратором «Кобзаря» (див.: Шевченко Т. Иллюстрированный «Кобзарь». — СПб., 1896).
        ...Глебовский... — Хлєбовський Станіслав (1835 — 1885) — польський художник, навчався в Академії мистецтв у 1853 — 1858 рр.; у квітні 1858 р. отримав золоту медаль за картину «Ассамблея при дворе Петра Великого», що експонувалась на академічній виставці.
        ...Троцина Костянтин Єлисейович (1827 — ?) — ніжинський повітовий маршалок дворянства. У Петербурзі перебував як представник в комітеті по розмежуванню Полтавської та Чернігівської губерній.
        ...пришел я к Аюссо... — Йдеться про фешенебельний ресторан; містився в старовинному будинку, збудованому архітектором П. Жако.
        Макаров Микола Якович (1828 — 1892) — петербурзький чиновник, поміщик з Чернігівщини. Співробітник «Основи» та інших журналів. Виїздив за кордон, отож Шевченко передав через нього О. І. Герцену «Кобзар». У 1860 р. поет присвятив йому вірш «Барвінок цвів і зеленів...». М. Я. Макаров дав відпускну кріпачці Ликері Полусмаковій, яку засватав Шевченко (Дневник).

Comments

[nvd5berloga.livejournal.com]

Забіліли сніги, заболіло тіло ще й головонька,
Та ще й головонька.
Ніхто не заплаче по білому тілу, по бурлацькому,
Та й по бурлацькому.
Ні отець, ні мати, ні брат, ні сестриця, ні жона його,
Та й ні жона його;
Ой тілько заплаче по білому тілу товариш його,
Та й товариш його.
Прости мене, брате, вірний товаришу, можеть я умру,
Та й можеть я умру.
Зроби мені, брате, вірний товаришу, з клен-древа труну,
Та з клен-древа труну.
Поховай мене, брате, вірний товаришу, в вишневім саду,
Та в вишневім саду;
В вишневім садочку, на жовтім пісочку під рябиною,
Та й під рябиною.
Рости, рости, древо тонке, високеє, кучерявее,
Та й кучерявее;
Та іспусти гілля зверху до коріння, лист додолоньку,
Та й лист додолоньку;
Покрий теє тіло бурлацькеє біле ще й головоньку,
Та ще й головоньку.
А щоб теє тіло бурлацькеє біле та й не чорніло,
Та й не чорніло
Од буйного вітру, од ясного сонця та й не марніло,
Та й не марніло.

Вечером был у Желяковского, и он мне записал свое прекрасное стихотворение. А Каменецкий записал малороссийскую песню. Первая песня, которую я знаю без рифмы.
http://tarasshevchenko.livejournal.com/

[don-alexey.livejournal.com]

У ТГШ не только Малороссия, у него и "хохлов" в прозе очень много. А украинцев ни одного.

[(Anonymous)]

"цікаво, хто на кому більше пропіарився: Шевчекнко на масонах, чи маосни на Шевченко? :) " (та ж історія з Пушкуним і Моцартом)

[vozhd-plemeni.livejournal.com]

Если свидомиты узнают, что Великий Кобзарь писал на вражьей кацапськой мове - их кондрашка хватит.

Если кто в курсе, то, пожалуйста, поясните

[(Anonymous)]

Из статьи-воспоминания Н.С.Лескова "Последняя встреча и последняя разлука с Шевченко" (см. знаменитое "красное" Собр.соч.Н.С.Лескова, 1958 г., т.10, стр. 7-12 плюс весьма интересные примечания к статье, стр. 485-486 в том же томе). Данная статья была опубликована в газете "Русская речь" в марте 1861 г. Лесков вспоминает, что в квартире Шевченко, когда он пришел попрощаться с покойным,"две женщины с типами петербургских кухарок толковали, что и из хохлов тоже бывают умные люди и что покойник - вот майорского чина дослужился, а братья его - так еще "помещецкие".
Вопрос:что, действительно, Т.Г.Шевченко поимел к концу жизни ассесорский чин?! Т.е. по чину был потомственным дворянином? А.С. Пушкин, если не ошибаюсь, имел всего лишь титулярного советника, что по Табелю о рангах ниже коллежского асессора (о камер-юнкерстве не говорю, поскольку не знаю какому гражданскому чину сей придворный чин соответствовал в то время). М.Ю.Лермонтов умер поручиком, что, в переводе на гражданские чины, ниже чина титулярного советника и, тем более, коллежского асессора.